Історія школи

 

 

Історія освіти в Шершнях бере початок далекого 1867 р. , коли в селі було відкрито ЦПШ. Вже 1870 року граф Ф.Л.Гейден подарував під школу будинок із садибою. Один з перших відомих нам учителів Шершнівської школи - Павло Сильвестрович Тарнагородський – учитель відомого українського композитора Миколи Леонтовича. Приміщення сучасної школи з’явилось 1897 року. Її будівництвом керував відомий ліберал, сутисківський  поміщик, попечитель Вінницького дворянства Д.Ф.Гейден. В двоповерховій міністерській школі навчались учні старших класів.  Дмитро Федорович був закріпленим постійним інспектором за школою, сам приймав випускні екзамени, допомагав знайти своє місце в житті найбільш обдарованим дітям.

Незважаючи на те, що  в селі працювали дві школи: церковно-приходська (однокласна) і міністерська (двокласна), рівень письменності населення на початку ХХ сторіччя був невисокий. Тільки половина дітей шкільного віку могла відвідувати школу( дітей шкільного віку - 289 чоловік, але відвідували школу  - 114 хлопчиків і 9 дівчаток). Причиною низької успішності серед учнів школи були несприятливі економічні умови життя селянських сімей, які змушували батьків використовувати працю дітей шкільного віку у господарстві. Участь в сільськогосподарських роботах, відсутність теплого одягу і взуття не дозволяли школярам систематично відвідувати заняття. Другою причиною низької успішності учнів була незрозуміла мова викладання – російська. Згадує колишній учень Шершнівської  церковно-приходської школи Мусійчук Григорій Якович: «Учитися було дуже важко, насамперед, тому, що навчання проводилось на російській мові, якої ми зовсім не знали, а «Закон Божий» викладався старослов’янською,  нам школярам, зовсім недоступною мовою.  Основні предмети, що вивчалися : граматика, арифметика, «Закон Божий». Ми і арифметику і граматику російську вивчали несвідомо, зазубрювали. Дуже боялись покарань учителя. За невивчений урок, погану поведінку учнів сікли різками, ставили на коліна, насипавши на підлогу гречку або крупнозернисту сіль. Навчання проводилось учителем і місцевим священиком». В міністерській двокласній школі поряд з вищеперерахованими предметами  вивчались  історія, географія, природознавство.  В школі навчались діти не тільки з нашого села, а й навколишніх сіл: Шостаківки, Курників.

З встановленням радянської влади  освітній процес було перервано. Починаючи з 1920 року в  селі почала працювати трудова школа (учні отримували початкову освіту). У школі навчалось 84 учні , що становило 40% від усієї кількості дітей шкільного віку. За школою було  закріплено 5 десятин землі,  працювало 5 службових осіб. Завідуючим школою був Квасницький. Навчання відбувалось в приміщені сучасної загальноосвітньої школи, на першому поверсі. Завідуючий школою, учителі проживали на другому поверсі. Станом на 1924р. у Шершнівській трудовій школі навчалось 94 учні( дітей шкільного віку в Шершнях 264 душі) , діяло 3 групи, діти навчались в 4 класних кімнатах, обслуговував школу 1 робітник. 

Окрім трудової школи, в якій здобували освіту діти шкільного віку,  в нашому селі працювала школа ліквідації неписьменності, призначена для навчання дорослих людей. З «Відомостей школи-лікнепу» від 1926 року  видно, що заняття проводились з 4 листопада по 5 квітня, коли  осінньо-польові роботи були закінчені, а весняні роботи ще не почались, з 18 до 21 години  вечора, з понеділка по суботу, кожен день було по два уроки. Навчалися за підручником «Червоний прапор», в якому містились основи знань з історії, географії, економіки. Навчання проводилось українською мовою. Кількість учнів становила – 62 особи.  Склад учнів школи був різновіковим від 12 до 20 років.

В 1932 р. затверджено єдину структуру загальноосвітньої школи: початкова (І-ІV класи), неповна середня (І-VІІ класи) і середня (І-Х класи). Відповідно Шершнівська трудова школа була перетворена на неповну середню і вже в 1935 році в нашій школі було повних сім класів. Встановлювався день початку навчального року - 1 вересня, тривалість уроків – 45 хвилин. Запроваджувалась п’ятибальна система оцінки знань школярів. Дітей було так багато, що окремі класи були паралельними. Свої знання дітям передавали  12 учителів. До війни завідуючими, директорами  школи були:  Дем’янчук Фока Дементійович,    Столяр Микола Андрійович(до 1936 року), Сідлак Дмитро Павлович, Цвященко. 

Напередодні Великої Вітчизняної війни наша школа була однією з найкращих в районі. На базі Шершнівської школи працював літній  піонерський табір директором якого був Єфімчук Феодосій Степанович.

В роки Великої Вітчизняної війни працювали тільки початкові класи . Завідуючим школою був М.Ф. Безтелесний, учителем працював Д.Г.Доробало – читав «Закон Божий». За роки окупації була знищена багата шкільна бібліотека, загалом завдано збитків на суму 23,886 тис. крб.

Після визволення села було повністю відновлено роботу Шершнівської неповної середньої школи. Приміщення було добре відремонтоване   і приведено в належний порядок, а вже 1 вересня 1944 р. діти почали відвідувати навчальні заняття. Кількість учнів сягнула 118 чоловік. Їх навчали 11 учителів. Було обладнано 7 класних кімнат, 2 лабораторії, в тому числі військовий кабінет. При школі діяв спортивний майданчик,  фізкультурний і оборонний гуртки. Для дітей були організовані гарячі сніданки.  В 1945-1946 н.р.     контингент учнів V-VІІ класів був переведений до Сутисківської школи. В 1951 р. було відновлено роботу семирічної школи, в 1953 р запроваджено обов’язкову семирічну освіту. В  школі навчалось в середньому 130-160 учнів щорічно. Одразу після війни розпочала свою роботу вечірня школа. На базі школи відновив свою роботу щорічний літній піонерський табір.

Завідуючими,  директорами Шершнівської школи в післявоєнний період працювали: Паньов Михайло, Мусійчук Раїса Василівна, Когут Петро Давидович(1946-1947р. р.), Лавренишин Степан Михайлович(1947-1950рр.),  Турчак Володимир Степанович(1951-1952 рр.), Жуковський Амвросій Іванович(1952 р., 3 місяці), Войтенко Іван Петрович(1952- 1955 рр.).

В 1957 р. держава виділила значні асигнування на зміцнення матеріально-технічної бази школи. Саме в цей час в школі обладнано фізико-хімічний та біологічний кабінети. Для здійснення політехнічного навчання обладнано майстерню по дереву, вартістю на суму 6400 крб., закуплено значну частину інструментів для роботи по металу. Активну  участь в створенні матеріально-технічної бази школи  приймав директор школи Мідляр Петро Євгенійович (1955-1964 рр.), колгосп «Зоря», Шершнівський плодоконсервний завод . У школі навчалось 134 учні, працювали 11 учителів. Серед педагогічного колективу: Столяр Олена Миколаївна(заступник директора школи з навчальної роботи), Красна Феодосія Лук’янівна, Ковтонюк Надія Андріївна, Антощук Олена Петрівна, Сидорук Неля Францівна і інші.

1960 р. наша школа стала восьмирічною, а в  1961 р. був перший випуск восьмикласників. Їх класним керівником була Н.А.Ковтонюк.

Значних змін зазнала Шершнівська школа в 60-х – 80-х роках. Директорами школи працювали : Шляхов Василь Кузьмич(1964-1977 рр.), Тамтура Анатолій Васильович (1977-1984). В 1982 році силами учителів, батьків було збудоване приміщення шкільної їдальні, в якій діти забезпечувались гарячим харчуванням.  З 1989 року Шершнівська школа - загальноосвітня школа      І-ІІ ступенів з 9-річним терміном навчання. В результаті атестації в 1997 р. їй присвоєно звання «Навчально-виховний заклад ІІ категорії і середнім рівнем засвоєння програмового матеріалу». Значний внесок у перетворення  нашої школи зробили директори: Г.Д.Мельник (1984-2003 рр.), Л.І.Єфімчук (з 2004 р.); заступник директора школи з навчально-виховної роботи  Л.Ф.Вакарчук.  Сьогодні колектив школи нараховує 16 учителів, 5 технічних працівників.  Освіту  у школі здобувають 73 учні.

За останні роки в школі проведено капітальний ремонт, зроблене водяне опалення, підведено природній газ, оформлено згідно сучасних вимог класні кімнати початкових класів, створено музей історії села і освіти, оновлено та матеріально оснащено фонд шкільної бібліотеки.

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с. Шершні гордиться своїми випускниками серед яких керівник відділу культури району – Людмила Георгіївна Захарчук; голови селищних, сільських рад:  Конюхов Михайло Васильович, Васильчук Мальвіна Григорівна, Шевчук Ірина Леонідівна; відмінник народної освіти - Мельник Галина Дмитрівна; учителі: Морозова Ірина Сергіївна, Склончак Марина Володимирівна, Шакаєва Наталія Володимирівна , Коваль Антоніна Георгіївна, Мельник Римма Павлівна; лікарі – Ковтонюк Леонід Йосипович, Морозов Сергій Володимирович; юрист – Столяр Віктор Володимирович; ветлікарі: Непийвода Олег Павлович, Непийвода Сергій Павлович; директор Шершнівського плодоконсервного заводу – Панченко Петро Андрійович; інженер -  Морозов Володимир Іванович; працівник Тиврівського відділення державного казначейства - Панченко Тетяна Петрівна; військовослужбовці: Мусійчук Петро Дмитрович, Мельник Вадим Олександрович  і інші.